Поради для початківців у вивченні свого родоводу

Історія не входить до кола точних наук, але для генеалогії точність вкрай важлива. Щоб недопустити помилку в ході генеалогічного дослідження, треба ретельно вивчати архівні документи, аналізувати знайдені факти, користуючись рядом правил: 

• Підготуйтесь до глибокого дослідження. Зберіть усі можливі відомості про предків, які жили у 20 столітті. Часто початківці допускають одну і ту ж помилку – одразу йдуть в архів. Оскільки архів зберігає сотні тисяч документів, більшість із яких – це рукописи, то, швидше за все, в архіві одразу нічого знайти не вдасться. 
• Довіряйте тільки фактам, що записані в документах. 
• Не користуватися домислами і сімейними легендами, а шукати підтвердження кожного факту в документах;

Це сама розповсюджена помилка починаючих дослідників. Опирайтесь на розповіді родичів, але вважайте себе детективом і керуйтесь розумним скепсисом. Пам’ять людей необ’єктивна та вибіркова, тому ваше основне джерело інформації – це документи. 

Часто сімейні легенди  переказуючись багато разів втрачають реальність з істиною, тому краще їх записати та відкласти окремо до повного документального підтвердження. 

• Будуйте дерево роду зразу ж, як тільки почали дослідження. Записуйте зібрані дані, обробляйте і зберігайте їх в спеціальних програмах. Якщо цього не робити, ви швидко загубитися у масиві даних, де сотні імен, дат і подій. 
• Вносьте в дерево роду тих людей, зв’язок із якими не підтверджується документами;

Кожен архівний запис треба перепровіряти. Якщо знайшли в архівному документі запис про народження предка, треба все одно перепровірити документ повністю, так як може зустрітися повний однофамілець та доведеться по непрямим ознакам виявити саме свого пращура. Бо така помилка може бути серйозною.

• Дотримуйтеся хронології дослідження, відкривайте одне покоління предків за іншим, послідовно йдучи від сьогодення до поколінь в глибині історії. Генеалогічне дослідження – наукова робота, якою треба займатися розмірено, довго і так, як це роблять науковці: збирати факти, вивчати їх, аналізувати, описувати, систематизувати. Не варто зразу намагатися прослідкувати родовід до 18 століття. Відкривайте покоління за поколінням, тоді дерево роду буде точним. 
• Перевіряти результати дослідження. Зібрані факти про предків мають доповнювати один одного як пазли, бути логічними, не протирічити одним одному. Коли працюєте над родоводом, керуйтесь правилом: точне дерево роду цінніше, ніж велике.

Усього-на-всього одна помилка в прочитанні імені чи прізвища в рукописах, неправильно визначений вік, дата народження чи одруження, хибно встановлене місце якоїсь події призведе до того, що родовід буде неточним. Допущена помилка призводить до каскадного збою у всьому дереві роду. Якщо неправильно визначити, наприклад, як звали вашого предка в 4 поколінні, усі попередні покоління роду вже не будуть стосуватися ваших справжніх предків. Окрім того, мінімальна помилка може взагалі зробити дослідження неможливим, навіть коли документів в архіві збереглося багато. Родовід робиться один раз, далі його будуть передавати ваші нащадки із покоління в покоління. Досліджений вами родовід – сімейна реліквія, яка буде зберігатися в родині сотні років. Якщо побудувати генеалогічне дерева неправильно, то ця реліквія виявиться фальшивою, родинні зв’язки – неправдими, а тих, кого вважали за предків насправді ніким вам не доводяться.