З чого почати дослідження свого родоводу?

Дослідження родоводу проводиться на основі архівних документів Щоб створити дерево роду доведеться чимало раз відвідати архів, тому треба запастися часом, терпінням та знаннями. 

Архіви самі по собі дуже бюрократичні організації. Вони не мають права видавати вам більше документів у робочий день, ніж це встановлено нормами і правилами. Тож у потрібний архів треба буде їхати багато разів, витрачаючи час і гроші. 

Вивчення родоводу та пошук предків не обійдеться без складних ситуацій. Усіх сценаріїв, з якими ви можете зіткнутися не описати, бо процес відновлення історії кожної окремої родини індивідуальний. 

Щоб розпочати пошук, предків треба дізнатися, чи збереглися потрібні вам архівні документи, скільки їх, за які роки, якого типу, в якому з архівів вони знаходяться. 

Треба бути готовим, що дослідження родоводу – це десятки і сотні годин, які треба провести, уважно вивчаючи рукописи початку 20, усього 19 чи 18 століття. Жодних картотек, списків, каталогів, де були б записані прізвища та імена предків не існує. Факти про них розкидані в сотнях документів за різні роки. У ході роботи з ними треба побачити в текстах дані про предків, зуміти прочитати рукопис, зрозуміти, правильно проаналізувати родинні зв’язки. 

У ході генеалогічного дослідження, вас чекає багато відкриттів, але й багато глухих кутів, з яких треба вміти знайти вихід. Так, прізвища та імена предків змінювались з часом. Одні й ті ж родини можуть бути записані в документах під різними прізвищами. Предки могли переселятися з одного населеного пункту до іншого, що теж треба вміти виявити. Найголовніша перепона – відсутність документів за певні роки. Немає такого населеного пункту, по якому всі потрібні документи збереглися на 100 відсотків. Тож вам доведеться навчитися отримувати із доступних матеріалів максимум потрібної інформації. 

На початку роботи не варто йти в найближчий архів. У кожному з них зберігаються сотні тисяч, а подекуди мільйони документів. Тому, скоріш за все, знайти записи про ваших предків одразу не вдаться. 

Починати краще із:

• Збору і аналізу того, що збереглося вдома у вас чи у ваших родичів. Як правило, це свідоцтва про народження, одруження, шлюб предків, документи про освіту, роботу, службу в армії тощо. Особливу увагу приділіть пошуку і збору фотографій. Розпитайте рідних про те, коли фото зняті й хто на них зображений.
• Оцифровки інформації. Зробіть цифрові копії фотокарток та підпишіть, щоб їх назавжди зберегти, пам’ятати імена сфотографованих людей, знати про події в сімейній історії.  
• Скоріш за все, ви маєте тільки частину документів і фотографій про ваших предків. Багато матеріалів можуть бути в інших ваших родичів, зв’яжіться з ними. Над дослідженням родоводу працювати спільно дуже правильно. Генеалогія об’єднує. 
• Створення або відновлення свого генеалогічного дерева. 

Ціль вивчення домашнього архіву – зібрати дані про предків і родичів, котрі жили в 20му столітті. У ході цього пошуку вже треба будувати генеалогічне дерево, щоб правильно зафіксувати дати, імена, родинні стосунки і обов’язково місця народження проживання смерті ваших предків.

Це дуже кропітка, але неймовірно цінна робота, яку треба встигнути зробити, щоб зберегти і передати нащадкам якомога більше інформації про свій рід.